турецька мова

1. n

турецька мова

2. adj

турецький

* * *

(пошиб, вид) манір (-ру), (к)шталт (-ту), штиб (-бу), зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), штиль (-лю), (способ) спосіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду). На -нер чего - на манір, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшталтом, штибом, способом, робом, ладом чого. [Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять (Звин.). Зростив дочку на великопанський манір (Мова). Почали козаки жити на лядський кшталт (Куліш). Сорочка пошита кшталтом городянських чоловічих сорочок (Грінч.). Ламати язик на татарський штиб (Номис). Одежа шилась своїм тутешнім штибом (Основа 1862). Він співав у церкві трохи на парубоцький зразець (Н.-Лев.). Нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (М. Вовч.). Забудинки на другий штиль (Свидн.)]. На один -нер - на один манір (кшталт, штаб, штиль, зразець). [Одежу всі шиють на один штиб (манір и т. д.)]. Все действуют на один -нер - усі роблять (чинять) одним робом (чином, способом, ладом). Каким бы -ром туда пробраться - яким-би робом (способом, чином, маніром) туди пробратися? Каким, таким -ром - яким, таким маніром (кшталтом, штибом), яким, таким способом (робом, чином), по-якому, по-такому. На французский, на турецкий -нер - на французький, на турецький лад, з-французька, з-турецька; по-французькому, по-турецькому.

* * *

1) см. манера

2) мані́р, -у, кшталт, -у, шталт, -у, штиб, -у; ( лад) лад, -у; ( образец) зразо́к, -зка́; ( способ) спо́сіб, -собу